Тренінг «Сучасний учитель: нове бачення української школи»

МОТИВУЮЧИЙ ТРЕНІНГ В СТИЛІ КОУЧИНГ

(Коучинг- це певний рівень взаємодії людей, який грунтується на спільних цінностях, довірі, повазі та на тому, що я бачу в іншій людині цілісну творчу особистість, щиро бажаю,  щоб ця людина зростала. Коучинг – це віра. Я вірю в тебе моя колега!. Своєю вірою я створюю той простір, де розкривається твій потенціал.)

Тема «Сучасний учитель: нове бачення української школи»

В Інтернеті я читала статтю з назвою «Експеримент над дітьми: чого очікувати від шкільної реформи». Особисто для мене шкільна реформа – це експеримент не тільки над дітьми,  а й ще над вчителями.

Ліля Гриневич говорить: «Я бачу великий потенціал в українського вчителя. Треба підтримувати вчителя, більше довіряти йому (його педагогічному досвіду), дати вчителю більший простір для творчості

Від вчителів чекаємо відкритості до реформи, бажання її зрозуміти, бажання змінюватися і допомагати нам проводити реформу в життя.

Нам потрібна якісна перепідготовка вчителів А ще потрібна горизонтальна взаємодія між собою в педагогічних спільнотах. Дуже важливо, щоб вчителі між собою обговорювали те, що відбувається».

         Я запрошую вас до розмови, до спільних роздумів про НУШ.

Сучасний учитель: нове бачення української школи
Сьогоднішній день української школи Що зараз ми розвиваємо в учнів, що учні отримують в результаті навчання?	Чи достатньо цього для сучасного життя? В чому ви бачите особливість сучасного життя? Які вміння та навички окрім вже зазначених ми повинні розвивати в учнів, щоб вони могли жити у світі, який швидко змінюється?	Нова українська школа Ми залишаємо все. що було та додаємо:
Знання, творчість, вміння мислити, розв’язання задач. (Записую на дошці все, що запропонують вчителі)	Життя навколо дуже швидко змінюється Критичне мислення, Гнучкість. Вміння спілкуватися з різними людьми. Вміння робити вибір та нести за нього відповідальність, Помилятися та виправляти помилки (Записую на дошці все, що запропонують вчителі)	Критичне мислення Розвиток емоційного інтелекту Це можна робити тільки на засадах педагогіки партнерства

Підводимо підсумки: «Школа повинна пропонувати різноманітні можливості для розвитку особливих талантів у людей, знаходити, у чому вони можуть бути успішні, і підготувати до життя у світі, що постійно змінюється.»- наголосила Лілія Гриневич.

Життя у світі, що постійно змінюється потребує критичного мислення.

Критичне мислення– це особливий вид мислення, головна мета якого – прийняти рішення. Треба навчити дитину робити це свідомо, не «тому, що мама так сказала» або «так усі роблять»? Вони мають розуміти, що «критично» в цьому випадку – це не критикувати, а ставитися свідомо до процесу прийняття рішень. Формувати критичне мислення можна тільки на засадах педагогіки партнерства

Яку взаємодію між учителем і учнем ви б охарактеризували як партнерські відносини?

Які кроки ми можемо зробити зараз або в найближчому майбутньому, щоб почати вибудовувати партнерські відносини? Обговорюємо пропозиції. Наприклад:

Вчитель отримує в класі ту модель поведінки, яку демонструє сам. Не намагайтеся змінити дітей. Змінюйте себе, діти будуть такими як ви.

Зменшіть кількість правил обв’язкових до виконання. Обговорюйте правила з учнями та змінюйте їх за потребою (Партнерські відносини це свобода бути собою поєднана з відповідальністю (диктатура (є кордони, нема свободи), анархія (є свобода, нема кордонів), свобода можлива в кордонах, які розширюються.) Правила діють і для учнів і для вчителя (наприклад приходити на урок без запізнення)

Дозвольте собі та дітям помилятися. Зробіть помилку ресурсом для розвитку. (Як добре, що ми будемо жити без оцінок!)

Розширюйте свій педагогічний репертуар. В різних ситуаціях навчання будьте не тільки вчителем (тим хто знає правильну відповідь), будьте фасилітатором (тим хто організує групову роботу, веде групу до кінцевого результату,  не оцінює і не корегує кінцевий результат). Коучем (тим, хто вірить в учня, як в цілісну творчу особистість, тим хто ставить правильні запитання,  щоб учень міг сформулювати свою позицію, зрозуміти свої цілі тощо). Ці ролі дозволяють «зійти з п’єдестала» в першу чергу інтелектуального (я завжди знаю правильну відповідь, я завжди ставлю останню крапку в обговореннях) Приклад з дискусією про курку: птах вона чи ні?

Довіряйте дітям, давайте їм більше можливостей  проявити самостійність та відповідальність.

Створіть у класі емоційно безпечне середовище, щоб учні відчували, що їх розуміють, приймають такими як вони є. Наприклад Ранкова зустріч. Поміняйтеся містами ті , хто сьогодні сумував, хто зараз у веселому гуморі. Створення почуття приналежності до спільноти (до класного колектива).

Педагогика партнерства – це взаємоповага. Яким чином вчитель показує учню  свою повагу до нього? В яких діях учнів учитель побачить повагу до себе?

Як вам така думка: із-за того що ми багато турбуємося про порядок на уроці, в зошитах, в щоденниках ми  з дітьми мало розмовляємо про щось дійсно важливе про почуття, думки…

Треба розвивати емоційний інтелект як основу ефективної комунікації.

Традиційна навчальна програма практично повністю оріентірована на навколишній світ і зовсім мало уваги звертає на світ внутрішній. Заняття з розвитку емоційного інтелекту надає учням можливість взаємодіяти зі своїм внутрішнім світом. Розмова про емоції дозволяє розвинули здатність розуміти свої почуття і причини, що їх викликають, здатність розуміти та відчувати почуття інших людей, бачити світ з позиції іншої людини і скеровувати власну поведінку відповідно до цього, сприяє взаєморозумінню, веде до зміцнення міжособистісних стосунків. Наводжу приклади із власного досвіду.

Все вище назване формує безпечний та комфортний освітній простір в якому дитина почуває себе щасливою та може ефективно навчатися

Щастя – це коли дитину в школі поважають, не кричать на неї, не звинувачують у всіх гріхах. Щастя – це коли дитина має свободу поєднану з відповідальністю, коли учні допомагають один одному. Щастя – це коли школа стає місцем безпеки та психологічного комфорту, школою співпраці, взаємної поваги та взаєморозуміння. Школою де допомагають знайти своє місце у світі, який зараз так швидко змінюється.

Я розумію, що в сучасному українському суспільстві не можна провести реформу, яка зразу дозволить побудувати щасливе освітнє середовище,  яка зразу стане  успішною. Та якщо ми сьогодні будемо закладати її основи. будемо пробувати,  будемо тестувати, як вона може працювати, то ми потрапимо у  майбутнє, яке хочемо бачити, в якому хочемо жити.

Рефлексія

1) Шкала успіху

2) Когнітивна Яка інформація була новою? Над чим будете далі ромірковувати? Що будете робити на основі отриманої інформації?

3) Емоційна Одним словом як ви почуваєтеся зараз?